У 1802 році родина переїхала в місто Бат, а в 1809 році в містечко Чаутон. Саме там, дівчина і почала публікувати свої твори. Заміж вона так і не вийшла, але пропозицію мала, принаймні один раз.
Увесь свій життєвий шлях Остін писала твори, але публікуватися почала, коли їй було 35 років. Її літературні доробки — результат тривалої і наполегливої праці. Деякі з них були надруковані посмертно, а деякі так і лишилися незакінченими, оскільки письменниця захворіла і відправилася на той світ доволі рано.
Остін не мала великої популярності за свою долю. Шанування до Остін відродилося наприкінці дев‘ятнадцятого століття, і кількість літературних публікацій збільшилась, які були присвячені аналізу її творчості, та продовжує рости й досі.
Джейн Остін померла 18 липня 1817 року у Вінчестері, куди поїхала лікуватися від хвороби Аддісона. Перед смертю вона намагалася закінчити свій останній роман «Сендітон».
Світ творів Джейн Остен - світ звичайних чоловіків і жінок, доволі буденний, розмірений і в той же час не позбавлений драматизму. Тонкий психолог і знавець людського серця, письменниця створила надзвичайно виразні й правдиві образи. Її герої - живі люди, з усіма їх гідностями та недоліками, здатні на високі почуття, і на великі помилки.
Твори Остін екранізовані, часто за мотивами її романів кінофільми діставали престижні нагороди. Про її особисте життя у 2007 році було знято фільм «Джейн Остін» (Becoming Jane).
За своє життя Джейн Остін встигла написати тільки шість романів, які, завдяки їх глибині та вічної актуальності, не перестають переосмислювати й екранізувати. Її книги — безцінне джерело натхнення для втілення на екрані: красиві пишні сукні, мирне заміське життя і глибока романтична лінія — майже безпрограшний набір для красивої екранізації.
.jpg)