Микола Хвильовий

   13 грудня 1893 р. – народився Микола Григорович Фітільов (Хвильовий) у с. Тростянець на Харківщині (нині Сумська область) в родині вчителів. Батько М. Хвильового прищепив синові любов до надбань світової культури.
   Навчався він у початковій школі, у Охтирській гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації (за ведення пропаганди серед селянства, бунтарську вдачу).
   1914-1917 Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах.
   Писати художні твори М. Хвильовий розпочав 1917 року.
-Роки життя Хвильового – 1893-1933
-Творчість М. Хвильового асоціюється з літературним напрямом – імпресіонізмом.
-Микола Хвильовий був організатором та ідеологом літературного об’єднання «ВАПЛІТЕ»
-Як митець новатор М. Хвильовий започаткував неоромантичну течію психологічного письма.
-“Урбіно ” – літературне об’єднання, яке створив письменник.
– Микола Хвильовий був одним із ініціаторів та активних учасників літературної дискусії 1925-1928 рр.
-Літературну діяльність М. Хвильового можна співвіднести з твор­чістю М. Коцюбинського
-«Основоположником справжньої нової української прози» на­звав М. Хвильового О. Білецький.
-Новела «Я (Романтика)» М. Хвильового передала його тривогу, сумління, роздвоєність душі

Погляди письменника:

-українська література повинна мати індивідуальний шлях розвитку, а не
-копіювати досягнення інших літератур;
-протест проти диригентської палички Москви;
-письменник має бути обдарованим від природи;
-ідеї «романтики вітаїзму» (життєлюбства);
-осуд масової і вульгарної в літературі.
За світовідчуттям М. Хвильовий був романтиком.

Публіцистичні твори Миколи Хвильового:

- «Про “сатану в бочці”, або графоманів, спекулянтів та інших “просвітян”»;
- «Про Коперника з Фрауенбургу, або Абетка азіатського ренесансу в мистецтві»;
- Цикл памфлетів “Камо грядеш?”;
- Цикл памфлетів “Думки проти течії”;
- Цикл памфлетів “Апологети писаризму”;
- Памфлет “Україна чи Малоросія?”.

Художні твори Миколи Хвильового:

- збірки поезій “Молодість”, “В електричний вік”, “Досвітні симфонії”;
- збірки оповідань «Сині етюди» (1923), «Осінь» (1924);
- новели «Синій листопад», «Арабески», «Дорога й ластівка», «Кіт у чоботях», «Солонський Яр», «Легенда», «Я (Романтика)»;
- 1924 р. – «Санаторійна зона»;
- 1926 р. – роман «Вальдшнепи»;
- 1927 р. – оповідання «Мати»;
- 1928 р. – «Сентиментальна історія»;
- 1929 р. – повість «Іван Іванович».

 Радянська влада переслідувала М. Хвильового і його прибічників. Це відбулося через звинувачення у прагненні відокремити українську культуру від російської, протиставити два народи один одному. Хвильовий пристрасно заперечував так званий масовізм, профанацію мистецтва, зведення його до ролі ідеологічного обслуговування партійної й державної політики, наголошував на необхідності позбутися залежності від «російського диригента», адже для більшості тогочасних літераторів було властиве намагання копіювати готові форми і художні засоби російської літератури. Хвильовий вважав таке безглузде копіюванням раболіпством, яке ніколи не дасть справді високохудожнього твору.

"Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування."

"Українське суспільство, зміцнівши, не примириться зі своїм фактичним гегемоном — російським конкурентом. Ми повинні негайно стати на сторону молодого українського суспільства, яке втілює не лише селянина, але і робітника, і цим назавжди покінчити з контрреволюційною ідеєю створювати на Україні російську культуру."

"Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, якій Шпенглер оголосив «присмерк», не та, що гниє, і до якої вся наша ненависть. Це — Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона, Ньютона, Маркса і т. д. Це та Європа, без якої не обійдуться перші фаланги азійського ренесансу."

Твори та ім'я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні

.

Вшанування пам'яті:

   У Харкові встановлено меморіальну дошку на місці будинку, де з 1923 р. по 1930 р. жив Микола Хвильовий.
   У місті Тростянець Сумської області у 2003 році було встановлено меморіальну дошку на будинку, де з 1893 по 1904 рік він проживав.
   У селі Колонтаїв Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області 13 травня 2021 року на фасаді Колонтаївського ліцею, де навчався в початковій школі Хвильовий, відкрито меморіальну дошку.