Сьогодні, 29 квітня, відзначають Всесвітній день бажань

    Якщо дуже сильно чогось захотіти – це обов’язково збудеться.
    Всесвітній день бажань відзначають 29 квітня, і це хороший привід реалізувати мрію.
Історія свята.
    У цей день в 1977 році митник Томмі Остін вирішив здійснити мрію хворого на лейкемію 4-річного Крістофера. Дитина хотіла стати поліцейським, і Остін пообіцяв покатати його на поліцейському вертольоті. Через три роки, коли Крістоферу стало гірше, Томмі зв’язався з поліцейськими і ті організували політ. Спеціально для нього всього за одну ніч була зшита точна копія форми патрульного.
    Підполковник Дік Шефер подарував Крісу старий поліцейський значок і капелюх “Смокі ведмідь” на день. Крім того, він присягнув Крісу як першому почесному офіцеру ДПС Арізони. Форма прибула до лікарні 1 травня, і Кріс був радий її носити.
    В Інтернеті є кілька чудових фотографій Кріса в його поліцейській формі.



     На згадку про Крістофера заснували благодійний фонд, який і зараз допомагає виконувати бажання важкохворих дітей.
     Щоб не виявитися серед таких людей, які тільки з вигляду цілеспрямовані та енергійні, потрібно виконувати практику 100 бажань раз у рік або на півроку. Не закидати цю справу. Перечитуйте свій список, плануйте своє життя, так як хочете. Складання списку бажань — це стара традиція більшості людей. Люди, які досягають своїх цілей — переможці. Вони постійно до чогось прагнуть, складають план свого життя і реалізовують його. Такий план веде їх до досягнення поставлених цілей, він дозволяє рости і розширювати межі свого життя.

   У чому ж сенс списку бажань? Спочатку, зрозумійте, що список бажань не простий перелік бажань або ж завдань, а формування власного наміру життя. Цей досвід не настане у цю ж секунду — він вимагає терпіння, праці, уваги та інтересу. Написання такого списку — це перший крок до саморозвитку.

Розширюйте світогляд, щоб максимально вірно сформулювати свої бажання, читайте, подорожуйте, цікавтеся всім. Хто знає, що насправді ваше.
Але…Бажайте обережно і зважено, мрії можуть здійснитися.

Цього року в Україну прийшла війна. Ккожного дня наші Збройні Сили захищають кожен клаптик рідної землі. Ми обовязково перможемо, бо це наша мрія - наша земля,наш дім, наша держава.
І нехай ця найбільша мрія усіх дітей і дорослих України здійсниться найближчим часом!
Всесвітній день бажань - це свято не тільки мрійників, а також усіх тих, хто допомагає мріям здійснитися.Тож вітаємо усіх із цим чудовим святом!

29 квітня - Всеукраїнський день футболу

Щиро вітаємо футболістів, тренерів та уболівальників! Всіх хто займається даним видом спорту на професійному та аматорському рівні!

Історія українського футболу розпочалась у 1992році.Саме 29 квітня національна збірна провела свій перший матч проти збірної Угорщини,який відбувся в м.Ужгород. Відтоді,саме в цей день відзначається Всеукраїнський день футболу.

29 квітня 1992 року свій дебютний матч зіграла національна збірна України. Відтоді ця дата відзначається як Всеукраїнський день футболу. Сьогодні усім любителм гри бажаємо присвятити цей день улюбленій справі- пограти у футбол та сходити на стадіон. Сьогодні, 29 квітня, в Україні відзначають день футболу.

Чорнобиль не має минулого часу

   

    26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права

23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх, хто дотичний до книжкової справи.

   У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.

   Генеральна конференція ЮНЕСКО прийняла рішення святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цього дня народилися добре відомі нам письменники: Моріс Дрюон, Халлдор Кільян Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла, Мануель Вальєхо та померли літературні генії: Мігель де Сервантес Сааведра, Вільям Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега.

   Всесвітній день книги й авторського права відзначають у 190 країнах світу. Це свято має на меті залучати до книжки і читання. Адже при читанні паперових книг емоції переживаються яскравіше, розвивається уява і креативне мислення. Французький письменник і філософ-просвітитель Дені Дідро стверджував, що коли люди перестають читати, вони перестають і мислити.
   Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.
   Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.
   В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.
   Щодо авторського права – це один із засобів охорони інтелектуальної власності людини. Авторське право захищає не ідеї або факти, а спосіб їх вираження: письмові, музичні, живописні, драматичні, хореографічні твори, фільми та мультимедійні продукти, комп'ютерні програми.
   У Всесвітній день книг і авторського права вітаємо всіх причетних до цього свята. А щоб більше дізнатися про користь і переваги читання, рекомендуємо прочитати чудові книги «27 причин читати книгу» Порхун Ірини, «Як прочитати книгу» Мортімера Адлера, «Навіщо читати» Шарля Данціга та багато інших. Сподіваємося, що читання завжди буде улюбленим заняттям і дітей, і дорослих.

Всесвітній День Матері-Землі

   Щорічно 22 квітня відзначається глобальне свято — Всесвітній день Матері-Землі (International Mother Earth Day). Свято було засновано на 63-й сесії Генасамблеї ООН у 2009 році (резолюцією № A/RES/63/278, співавторами якої виступили понад 50 держав-членів ООН) і відзначається, починаючи з 2010 року, 22 квітня.

   Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності.

   Назва «Мати-Земля» була обрана через те, що є досить поширеною назвою в багатьох країнах і регіонах світу (зокрема і в українців), а ще відображає взаємозв’язок між людиною, іншими живими істотами і планетою, адже Земля і всі її екосистеми є нашою спільною домівкою.
   Історія свята

 Традиція відзначати 22 квітня День Землі зародилася в США в 1970 році, в 1990 році цей день став міжнародною акцією. А в 2016 році святкування Дня Землі співпало з церемонією підписання Паризької угоди по клімату, яка була прийнята усіма 196 сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 12 грудня 2015 року в Парижі. В рамках цієї угоди країни домовилися спільними зусиллями обмежити зростання глобальної середньої температури до показника менше 2 градусів, а з урахуванням серйозних наслідків, прагнути до показника 1,5 градуси.
   Дата святкування цього всесвітнього дня вибрана не випадково: спочатку, в цей день, в США, відзначався День дерев. США були однією з перших країн, що заснували екологічні свята на державному рівні, до того ж дерево часто символізує життя.


Символом дня є зелена грецька буква Θ на білому тлі
   Щорічно вчені країн світу збираються в цей день за круглим столом для обговорення глобальних екологічних проблем. У різних країнах організовуються різноманітні заходи та акції, присвячені певній темі. Це конференції, виставки, закриття автомобільного руху на жвавих вулицях великих міст, прибирання території і посадка дерев.

Цікаві факти про планету

- У Землі є свій прапор– це фото планети з космосу на синьому тлі.


- Найбільш витривалий організм на Землі – це тихоходи: у відкритому космосі може вижити 10 днів. Для порівняння людина без спецкостюма – лише 2 хвилини.

- Земна доба– це не звичні нам 24 години, а насправді 23 год., 56 хв. і 4 с. Її наукова назва – зоряна доба (це час обертання планети навколо її осі).

- Кількість кисню на Землі з часом зменшується: динозаври свого часу жили при більшій кількості кисню. При нинішній “дозі” вони б вижити не змогли.

-У Землю кожного дня влучає 8,6 млн блискавок.

 "Ми вже навчилися літати вповітрі, як птахи. Ми вже навчились плавати в воді, як риби. Нам ще залишилося навчитися жити на Землі, як люди."

Бернад Шоу

   Відзначення цього дня — це привід для людей ще раз задуматися про крихкість планети і її вразливості від необдуманих дій людства. Цей день необхідний, щоб спробувати зменшити навантаження на навколишнє природне середовище та зробити наші міста і мегаполіси більш зеленими і чистими, а землю — здоровою.

 

Міжнародний день Матері-Землі

Доброго і мирного дня всім!

Запрошуємо всіх небайдужих приєднатись до заходів, присвячених Міжнародному дню Матері-Землі.

День Землі — назва, яку використовують щодо різних заходів, що їх проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля. Також «День Землі» — громадянська ініціатива, відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій.

Є два основні періоди проведення Днів Землі — у березні (ближче до весняного рівнодення) і Міжнародний день Матері-Землі — 22 квітня.

Учнів 5-11 класів Миколаївського ЗЗСО  запрошуємо дистанційно приєднатись до акції "Посади дерево" (фото під час роботи  або після надсилайте   в особисті повідомлення  вчителю географії  Маркітан П.В.  за номером 0674520457 для публікації на сторінці нашого закладу у Facebook ).

Усі бажаючі можуть приєднатись до будь-яких природоохоронних заходів, зробити свій внесок у відновлення насаджень дерев, кущів та квітів нашого мальовничого села!!!! Марафон триватиме до 1 травня 2022 року.

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

  21 квітня кожного року відзначається Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності. Свято з’явилось у 2002 році, а у 2017 році Організація Об’єднаних Націй проголосила його міжнародним днем.

 Знання потрібні людині, щоб жити. Щоб життя було приємним, зручним, комфортним та максимально безпечним. Такі знання набуваються нами через закладений в нашій природі творчий процес.
   Кожен момент часу, як і кожна в нашому світі людина, - унікальний. Унікальні завдання легше і ефективніше вирішувати за допомогою унікальних підходів, а вони можуть бути результатом лише природного творчого процесу.
   «Вкрай важливо, щоб ми використовували творчість у вирішенні проблем, з якими ми стикаємося. Традиційне мислення більше не спрацьовує », - сказала посол І. Ронда Кінг, постійний представник при Організації Об’єднаних Націй з Сент-Вінсента і Гренадін.
   Давайте використовувати Всесвітній день творчості та інновацій, щоб зміцнити наш власний потенціал для створення нових ідей, нових рішень, нових дій та нових результатів.
   Як святкувати Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності?
   Пропонуємо почати день з мозкового штурму. Сядьте і подумайте про всі речі, які ви робите протягом дня і про те, як ви можете змінити їх на краще. Протягом усього дня записуйте свої думки та ідеї в блокнот. Робіть це незалежно від того, призначені ці ідеї для вас особисто або це думки про те, що можуть краще робити інші люди. Є ідея для нашої школи? Надішліть її нам. Можливо, що це принесе користь всім. З’явилася нова ідея для вашого класу? Ознайомте з нею класного керівника і подивіться, що він скаже. Маєте новий план для себе? Слідуйте йому і подивіться, як ваша власна творчість може поліпшити вам життя.

   Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності має за мету збільшення обізнаності суспільства щодо необхідності творчого підходу до розв’язання проблем та важливості інновацій для всебічного суспільного розвитку, залучення до креативного мислення, генерування творчих ідей і позитиву. 

   Всесвітній день творчості та інновацій може стати днем, коли ви поставите своє життя на абсолютно новий шлях!

 

20 квітня - Міжнародний день секретаря

Після виникнення друкарської машинки, секретарями почали наймати жінок. За хвилину вони повинні були набирати близько чотирьохсот символів. Стенографію робили зі швидкістю 40 слів на хвилину. Також вимогами були володіння іноземними мовами і навички спілкування з людьми. У наш час секретарі можуть виконувати різні функції. Наприклад, відповідати на телефонні дзвінки, працювати з оргтехнікою, приймати листи або бути адміністратором.
Цікаво, що перші курси, на яких почали проводити підготовку секретарів як професіоналів, стартували в Україні в місті Харків. Сталося це в 1868 році. Пізніше подібні курси з’явилися в Америці, Англії та Франції.

Святкування Дня секретаря випадає на середу останнього тижня квітня. Міжнародний день секретаря (Formerly Secretaries Day) почали відзначати з 1952 року в США. Цей день проходить у рамках також традиційного у США тижня професійних адміністративних працівників (Administrative Professionals Week).
Зараз це свято відзначають не тільки секретарі, але й усі ті, від кого залежить робота офісу. Це і помічники директора, і офіс-менеджери, і асистенти.
Ця професія входить до п’ятірки найбільш затребуваних.
До речі сказати, Тиждень професійних адміністративних працівників Administrative Professionals Week ® або APW є зареєстрованою торговою маркою, що належить Інтернаціональній асоціації адміністративних працівників (International Association of Administrative Professionals).
В 2022 році Міжнародний день секретаря припадає на 20 квітня.

 

ЛІТЕРАТУРНІ ПЕРСОНИ КВІТНЯ

   18 квітня 2022 року відзначив би свій ювілей шляхетний і мудрий лицар української дитячої літератури, творець другої реальності ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ. Він автор десятка пригодницьких повістей для дітей і підлітків.

   У літературі дебютував як поет (у доробку Володимира Рутківського 7 поетичних збірок). Утім, письменнику славу й любов читачів принесли твори для дітей та юнацтва: "Канікули у Воронівці", "Намети над річкою", "Бухтик з тихого загону", "Ганнуся", "Гості на мітлі", "Слуга Баби Яги", "Земля майстрів', "Прибульці", "Потерчата", повість-легенда "Сторожова застава" (у 2021 році вийшов однойменний фільм).

   Визначення читачів йому принесла пригодницька трилогія про Джур козака Швайки, саме за неї письменник у 2012 році отримав Шевченківську премію.

   Лауреат численних літературних нагород, у тому числі премій імені Лесі Українки, Миколи Трублаїні, Віктора Близнеця, рейтингу "ЛітАкцент" року 2009" (за другу книжку з трилогії "Джури-характерники), літературної премії "Книга року ВВС 2011" (за історичну дилогію "Сині води"), а також Національної премії України імені Тараса Шевченка 2012.

   Як відомо, у 2018 році за книжку "Гості на мітлі" був включений до Почесних списків Андерсена.

МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (справжнє прізвище - Трублаєвський) народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанка, Вінницької області.

   У 1915 р. почав навчання в Немирівській гімназії, але вже в п'ятому класі втік на фронт. Заправді до фронту Микола не потрапив - впав з вагону поїзда і покалічив ноги. Згодом у Вінницьких газетах почали з'являтися його дописи і кореспонденції про життя на селі.

   Узимку 1927 року Трублаїні, як кореспондент "Вістей", вирушає на Далекий Схід, де проводить 2 місяця. Його кореспонденції "Листи з далекої подорожі" та інші публікуються в газеті під псевдонімом "Гнат Завірюха".

   В 1930 році Трублаїні вирушає в експедицію на острів Врангеля в Арктиці, опановує професії кочегара, механіка-вантажника і влаштовується судно-котельним днювальним. За участь у рейсі М. Трублаїні нагороджено медаллю.

   Враження від подорож лягли в основу книг "До Арктики через тропіки", "Людина поспішає на поміч".

   Згодом у 1932 р. письменник знову відвідав Арктику, як учасник експедиції на криголамах.

   Багато книг Трублаїні описують життя на Півночі, зокрема перша його повість "Лахтак". Широко відомі пригодницькі повісті "Мандрівники", "Шхуна "Колумб", науково-фантастичний роман "Глибинний шлях".

   У 1966 році засновано літературну премію імені Миколи Трублаїні за кращі твори для дітей і юнацтва.

   ҐЖЕҐОЖ КАСДЕПКЕ - польський письменник-ювіляр для дітей та молоді, сценарист і журналіст.

   Він закінчив факультет журналістики та політології Варшавського університету. Протягом тривалого часу займав посаду головного редактора у дитячому журналі "Цвіркунець". Серед найвідоміших творів автора: "Велика книга почуттів", "Міфи для дітей", "Бон чи тон, або гарні манери для дітей".

   Лауреат багатьох літературних нагород, зокрема премії "Освіта XXI" та літературної премії ім. К. Макушинського.

   Має сина на ім'я Каспер, який став героєм багатьох його книг.

   Видатний італійський художник, вчений, інженер і анатом, один із найвидатніших представників мистецтва і науки епохи Відродження, ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ народився у 1452 році у селищі Анкіано, біля міста Вінчі.

   Окрім відомих усьому світу полотен і скульптур, Леонардо залишив після себе рукописи з багатьох областей знання. Він займався математикою, гідротехнічною, геологією і фізичною географією, метеорологією, хімією, астрономією, ботанікою, а також астрономією, фізіологією людини і тварин.

   Він залишив проекти підводного човна, повітряного гвинта, танка, ткацького верстата, шарикопідшипника і літаючих машин.

   Леонардо любив воду: він розробив інструкції з підводних занурень, винайшов і описав прилад для підводного занурення, дихальний апарат для підводного плавання. Усі ці винаходи Леонардо лягли в основу сучасного підводного спорядження.

   Вчені Амстердамського університету і фахівці зі США, вивчивши загадкову посмішку Джоконди за допомогою нової комп'ютерної програми, розгадали її склад: за їхніми даними, вона містить 83% щастя, 9% зневаги, 6% страху і 2% злості.

   У грудні 2000 року британський парашутист Адріан Ніколас у Північній Африці спустився з висоти 3 тис. метрів з повітряної кулі на парашуті, зробленому за ескізом Леонардо да Вінчі.

   "ДЖЕЙН ЕЙР" - класичний роман-ювіляр англійської письменниці Шарлотти Бронте. Цей твір вважають частково автобіографічним і найвизначнішим в її творчому доробку. Він також є одним з найвідоміших романів у Великій Британії.

   Історія маленької сироти, котра повсякчас стикається із несправедливістю та неприйняттям впродовж сторіч зворушує серця багатьох. Адже попри всі негаразди героїні вдається зберегти і честь і гострий розум, і вірність своїм прагненням та переконанням. У дорослому віці, шукаючи кращої долі Джейн стає гувернанткою і починає нове, майже щасливе життя в Торнфілді. От тільки привабливий та багатий душею господар, містер Рочестер, щось від неї приховує.

   Роман став метафорою жіночої шляхетністі й сили в світової літературі.

Якщо хочеться додому

Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки

Під час війни багато родин змушені покидати свої домівки та рухатися у невідомість для пошуку безпечного місця для себе та своїх дітей. Прибувши на місце тимчасового перебування, батьки та діти стикаються з адаптацією до нових умов. Цей процес адаптації до змін, що настали, може проходити такі етапи:
1. Організація побуту для себе та дітей. На цьому етапі важливою є організація побуту та забезпечення базових потреб, орієнтація в просторі (що і де знаходиться, чи є гаряча вода, де буде спати кожен член сім’ї, де ми їстимемо, чи є посуд тощо), тому увага дорослих спочатку може бути спрямована саме на це, без активного усвідомлення того, що зміна (переміщення) вже відбулась.
2. Відслідковування і зіткнення з відмінностями («не так, як вдома»). На цьому етапі може виникати роздратування, розгубленість, швидка втома, апатія. У процесі порівняння відмінностей буття, приходить усвідомлення того, де ти є – не вдома.
3. Ситуація невизначеності. Людина відчуває певну безпорадність та розгубленість, пов’язану із ситуацією невизначеності. З’являються питання на кшталт «що робити далі», «як надовго ми тут», «як бути зі школою та дитячим садком, що робити з роботою», «як продовжити лікування» тощо.
4. Планування (короткострокове і довгострокове). На цьому етапі з’являються плани щодо короткострокових і довгострокових дій. Це пов’язано із тим, що відбулось орієнтування у просторі (де магазин, що потрібно для відвідування лікаря, де навчатимуться діти, як я працюватиму тощо), перевірка на досвіді, що ви перебуваєте у безпеці (повної або часткової відсутності загроз) – первинна адаптація.
5. Асиміляція (інтеграція) досвіду. На цьому етапі актуальним стає проживання психотравмувального досвіду, який був пов’язаний із бойовими діями, розлученням із близькими та втратою звичного способу життя. З’являється опора на ресурси (як був пройдений цей шлях, з чим було складно, на що я опирався / опиралась, коли отримував / отримувала цей досвід, як я можу допомогти собі та іншим).
6. Прийняття. На цьому етапі відбувається два процеси: перший – пов’язаний з проживанням подій, які пов’язані з війною, а другий – пов’язаний із прийняттям тих змін, які відбулись, та адаптації в нових умовах і пошук ресурсів.



Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків, які сумують за домом

Перш ніж психологічно підтримувати дітей, батькам важливо спочатку стабілізувати власний психоемоційний стан.

Рекомендації щодо стабілізації стану:

Не звинувачуйте себе ні в чому (не поїхали раніше, поїхали не туди, чому поїхали, а не залишилися тощо). Запам’ятайте: під час війни будь-які прийняті вами рішення про безпеку вашої сім’ї, є правильними.

Відслідковуйте негативні думки та виділіть собі час на них (техніка «Будильник»: я подумаю про це з 10.00 до 11.00, в інший час буду вільним/вільною від цих думок), переключайте себе на позитивні думки/спогади.

Фокусуйтесь на позитивних спогадах, які є для вас підтримкою.

Якщо відслідковуєте, що ви застрягли на якійсь думці, переключіть себе на просту дію (наприклад, помийте посуд, пройдіться, зваріть кави тощо).

За можливості, підтримуйте спілкування з іншими людьми, не тільки смс-повідомленнями, а й за допомогою відеозв’язку.

Відслідковуйте власне дихання: там де ви завмираєте – якщо ви затамували дихання або воно поверхневе – покладіть одну руку на живіт, іншу на плече та почніть дихати животом, таким чином, щоб рука, яка лежить на животі, почала підніматися.

Дайте собі можливість прожити емоції – спогади про дім, роботу, близьких, які залишись, можуть викликати сум, тривогу, страх – дозволяйте собі ці почуття (наприклад, дайте собі можливість поплакати, посумувати).

Реагуйте на свої потреби та намагайтеся їх задовольняти.

Спогади про дім та бажання повернутись, побачити близьких людей, можуть викликати наступні тілесні реакції: тремор, труднощі із засинанням, прискорене серцебиття, спазми тощо. При цьому можна, якщо тремор – підсилити тремтіння (пострибати, потрусити руками тощо), якщо морозить – накритися ковдрою, якщо труднощі із засинанням – за дві години вимкнути перегляд новин, відслідковувати дихання, обійняти близьких, які поруч, зробити очима 8-ку тощо.

Відслідковуйте негативні поведінкові реакції, наприклад, бажання дистанціюватися від усіх та ізолюватися; напади агресії, що спрямована на себе; вживання алкоголю, думки на кшталт “Нічого не має більше сенсу, я все втратила/втратив”, “Мене більше нічого не цікавить, я нічого не хочу робити”, “Я не зможу знайти роботу” тощо. Якщо вони є – формуйте нові ритуали та нові сенси (наприклад, долучайтеся до волонтерства, якщо немає змоги працювати, гуртуйтеся з однодумцями тощо).

Обмежте перегляд новин, безперервне читання соціальних мереж. Виділіть час для новин та споживайте новини тільки з перевірених джерел.

Виконуйте фізичні вправи, які допоможуть впоратися з напруженням та стресом (фізична зарядка, йога, прогулянки на свіжому повітрі).

Якщо ви відчуваєте, що ваш стан не змінюється і вам важко з ним впоратись самостійно, вкрай важливо звернутись за професійною психологічною допомогою

Поради щодо підтримки дітей, які сумують за домом

Перш за все, емоційний стан дитини залежить від емоційного стану найближчого оточення і про це важливо пам’ятати. Коли дитина ставить вам питання: «Коли ми повернемось додому», «Коли ми побачимо тата», «Коли я побачу друзів» тощо, – нормально не знати відповідь на них. Не давайте дітям обіцянок та інформації, в якій ви не впевнені.

Як підтримати дитину дошкільного віку:

Поясніть дитині, чому ви зараз тут: «Тут немає сирени / гучних звуків, тут тихо».

Поясніть, чому тато/інший значимий дорослий (чоловік чи жінка, який/яка служить в ЗСУ або належить до ТРО), зараз знаходиться не з вами: «Тато/мама/інша людина там, тому що захищає нашу країну/місто/село».

Поясніть, чому інші родичі – не з вами (стосується тих, які є значущими для дитини і залишились вдома): «Вони залишились вдома, тому що вони прийняли таке рішення/ не мали змоги виїхати разом з нами / допомагають стареньким» тощо.

Щоб допомогти дитині впоратися зі смутком, запропонуйте намалювати малюнок своїх відчуттів або малюнок татові/бабусі/діду/брату – тим, хто не поруч.

За можливості, дайте змогу дитині побачитись з близькими, які залишились: покажіть фотографії / відео або спілкуйтесь відеозв’язком.

Запропонуйте дитині пограти у гру, в яку з нею грала близька людина, за якою сумує дитина.

Якщо дитина дуже сумує за якоюсь іграшкою, яка залишилася вдома, спробуйте знайти іншу, запитайте в дитини, щоб натомість це могло бути.

Якщо дитина сумує та плаче за домом, дайте можливість посумувати та поплакати, скажіть: «Я розумію тебе та те, чому тобі сумно, мені також сумно» або запропонуйте: «Ти можеш намалювати сумного смайлика та намалювати або розповісти мені, що би цей смайлик хотів зробити, щоб йому стало добре, або що його може заспокоїти». Далі допоможіть дитині стабілізуватися, включивши її до звичної для неї/улюбленої активності.

Якщо дитина довгий час плаче і застрягла в цьому стані, важливо переключити на просту дію та сприяти тому, щоб дитина проговорила, про що саме вона плаче (наприклад: «Давай я буду мама-кенгуру, а ти зможеш застрибнути в кишеньку з пледу і побути там, поплакати. А коли ти будеш готовий / готова заспокоїтися, то вистрибнеш із цього карманчика»). Необхідно створити безпечне місце, куди дитина може ховатись, плакати, згадувати будиночок, тата або інших родичів, які зараз не з вами. Якщо стан дитини не зміниться протягом 3 тижнів, вкрай важливо звернутися за допомогою до професійного психолога.

Намагайтеся дотримуватися режиму дня та ритуалів, які були звичними вдома: ранкові процедури, прогулянки, казка наніч, сон тощо.

Обіймайте дитину.

Image

Як підтримати дитину молодшого шкільного віку:

Поясніть дитині, чому ви зараз тут: «Тут зараз безпечно, немає сирени / гучних звуків, тут тихо».

Поясніть дитині правила: коли війна, то є чоловіки та жінки, які мають захищати державу, тому вони лишаються вдома; водночас, коли йдуть бойові дії, дітям важливо виїжджати у безпечне місце; повернутися додому можна тільки тоді, коли закінчиться війна. Наголошуйте, що Україна та світ робить все можливе, щоб війна закінчилася.

Діти можуть програвати з іншими дітьми сценарії військових дій – це є нормальним, та є їх способом проживання цих подій. Вираження агресії в іграх – є типовим способом впоратися з травмуючим досвідом. Важливо слідкувати та навчити дитину, що злитись – це нормально, але у прояві злості є два правила: (1) не можна скеровувати злість на себе та (2) не можна скеровувати злість на інших. Діти можуть разом покричати, покидати камінчики у воду, поборотись жартома, але дорослим важливо слідкувати, аби діти не шкодили один одному та не ображали інших. У випадку, коли дитині важко впоратись з агресією і вона скеровує її на себе та/або на інших, важливо звернутися за допомогою до професійного психолога.

Запропонуйте дитині зробити листа / листівочку / малюнок родичам, які не поруч; допоможіть скласти історію про події, які вона пережила (робіть це разом з дитиною, допомагаючи їй скласти історію).

За можливості, давайте дитині побачитись з близькими, які залишились: покажіть фотографії / відео або поспілкуйтесь відеозв’язком.

За можливості, повертайте дитину до спілкування з однолітками.

Обмежте читання новин та їх обговорення у присутності дитини.

Запевніть дитину, що вона не винна у тому, що сталося, адже діти схильні брати провину на себе, тому важливо пояснити, що це не так.

Якщо дитина сумує та плаче за домом, дайте можливість посумувати та поплакати, скажіть: «Я розумію тебе та те, чому тобі сумно, мені також сумно». Далі допоможіть дитині стабілізуватися, включивши її до звичної для неї/улюбленої активності.

Намагайтеся дотримуватися режиму дня та ритуалів, які були звичними вдома: ранкові процедури, прогулянки, час для навчання, читання на ніч, сон тощо.

Якщо ви використовували рекомендації, проте вас продовжує непокоїти стан дитини, важливо звернутися за допомогою до професійного психолога.

Обіймайте дитину.

Як підтримати підлітка:

Поясніть дитині, чому ви зараз тут: «Тут зараз безпечно, немає бойових дій, тут можна нормалізуватися та обміркувати, як ми можемо допомогти своїй родині та своїй країні».

Обговоріть разом, що сталося. Особливо закцентуйте увагу на тому, що близьким, які залишилися, буде спокійніше, коли вони будуть знати, що діти –– у безпеці. Наголосіть, що Україна та світ робить все можливе, щоб війна закінчилася.

Визначте час для новин та обговорюйте з дітьми те, що чуєте, якщо вони залучені до перегляду.

Сприяйте спілкуванню підлітка з однолітками за допомогою відеозв’язку та в офлайні.

Створіть простір для розмов, де б дитина могла поговорити з вами, поділитись занепокоєнням, поставити запитання. Вислухайте думку дитини, не критикуйте її висловлювань, не знецінюйте запитань та разом знаходьте на них відповіді.

Відтворюйте домашні традиції та ритуали або створюйте нові: спільні прогулянки або чаювання, спільне читання або перегляд кіно.

Підтримуйте підлітка, коли він/вона ділиться переживаннями, може плакати, не намагайтесь одразу його/її зупинити, зарадити (уникайте висловлювань на кшталт «не плач, треба триматись», «не думай про це зараз», «припини про це говорити» тощо), а запитайте, якої підтримки потребує дитина.

Запропонуйте підлітку участь у групі психологічної підтримки для підлітків (детальніше про такі групи і як до них долучитися можна прочитати тут: https://poruch.me/).

Обіймайте дитину, якщо вона цього бажає.

ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

Рекомендації учням:
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання..
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.
4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.
7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.
8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.
9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.
10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначи­ти, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.
12. Між уроками роби перерви.
13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.
15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.
16.Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.
17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.
18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.
19. Готуючись до усних уроків, викорис­товуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.
20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосере­дити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.
21. Складай план усної відповіді.
22. Перевіряй себе.

Як знизити рівень ТРИВОГИ та ПАНІКИ?

Що робити при тривозі та паніці:

Тіло
Не стримувати тремтіння, а навпаки встати, потрясти тіло, поприсідати
масажувати мочки вух, стискати і розтискати долоні - це дасть роботу м'язам і допоможе знову відчути своє тіло,
для того щоб задіяти смакові рецептори покладіть в рот льодяник,
для тактильних відчуттів – перебирати чотки, дрібні предмети у руках.
Це включить моторику і дозволить заспокоїтися.

Дихання

У будь-якій ситуації необхідно нормалізувати дихання. Це дозволить вашій вегетативній системі прийти в норму.
Зосередьтеся на диханні
Зробіть кілька швидких вдихів та видихів (як дихає собака під час бігу)
Потім вдих, максимальна пауза, видих, максимальна пауза
Слухайте удари серця
Це дасть Вам можливість переключити увагу

Мозок
Пишіть на папері свої почуття та переживання
Малюйте хоча б каракулі та в них шукайте малюнок
Читайте, слухайте музику
Запустіть улюблену гру

Харчування

При страху та тривозі виробляється кортизол (гормон стресу), який мобілізує організм
А також адреналін та норадреналін (гормон зайця та лева) для реакцій бий або біжи

!!!!!Наше завдання вивести надмірний кортизол:

Пийте більше води, чорного та зеленого чаю

Їжте банани, темний шоколад, рослинні волокна, квашену капусту та йогурт (пробіотики), печену картку із салом
Уникайте кофеїну у другій половині дня
Нюхайте щось свіже, запах свіжості заспокоює і допомагає розслабитися (будь-який запах цитрусових, на крайній випадок свіжовипрана білизна)

Психологія

Страх, тривога та паніка не виникають на порожньому місці
Згадайте ранні події, що призводили до цих почуттів
Випишіть на папір, проаналізуйте, чому те, що сталося, викликало у вас негативну реакцію
Відстежте думки та тригери, які викликають тривогу

!!!Згадайте позитивні події.
Подумайте, що зараз для вас важливо та цінно – ментальна практика та усвідомленість – один із способів зниження кортизолу.

Бережіть себе

Володимир Рутківський (18.04.1937)

   Володимир Рутківський — провідний український дитячий письменник. Народився в селі Хрестителевому на Черкащині. Навчався в Одеському політехнічному інституті.
   Друкуватися Володимир Рутківський почав у 1959 році, через 10 років став членом Одеської обласної організації Національної спілки письменників України. Автор багатьох романів для дітей, серед яких «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Сині Води» та інші.
   Жив, працював і творив в Одесі.
   У 1960-х роках Володимир Рутківський працював апаратником на Одеському суперфосфатному заводі. Пізніше став працювати кореспондентом одеських газет.
   У 1968-1973 роках був редактором Одеського обласного радіо, а у 1978 році став штатним сценаристом Одеської кіностудії, де працював до 1979 року.
   До 2001 року Володимир Рутківський працював завідувачем відділу одеської обласної газети "Одеські вісті".
   «Важкий шлях до визнання в українській літературі! Працюючи з року в рік, щодня горблячись над письмовим столом, дочекатися слави у... 70 років! Саме так виглядає ситуація з одним з найкращих українських дитячих авторів Володимиром Рутківським. Про літератора почали говорити після виходу в «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–Зі» його книжки «Джури козака Швайки»...
   Починав Володимир Рутківський як поет. Але згодом вирішив писати для дітей. Наївно вірив, що тут свободи буде більше. Та доля була до нього не вельми лагідна. У єдиному українському видавництві для дітей — «Веселка» — його твори стабільно забраковували. Але Рутківський не здавався: зробив авторський переклад своїх повістей і повіз до Москви. І там вони побачили світ у найвідомішому на той час видавництві «Детская литература».
   Наступна книжка «Гості на мітлі» таки вийшла у «Веселці», але зі скандалом. «Чому я, український письменник, маю видаватися не рідною мовою і за межами України?» — звертався письменник до «керівних і спрямовуючих». Це подіяло, але й надломило щось всередині нього. Володимир Рутківський вирішив остаточно податися у «внутрішню еміграцію». Себто, писати в стіл.
   Історія здавна його вабила. У школі навіть очолював археологічний гурток, який брав участь у розкопках найдавнішого поселення України в околицях рідного села. Його манить те, що досі залишається невідомим. Чому Іллю Муромця (а в історичній літературі вживається і Муровець), який похований у Києво-Печерській Лаврі, повністю собі «привласнила» Росія? Одесит пише повість «Сторожова застава», в якій подає інакший погляд на усталені події.
   Чому про битву на Синіх Водах, яка була за 18 років до Куликовської, ніхто не згадує? Адже саме після неї була визволена Україна від монголо–татарського іга! І Рутківський створює великий роман для дітей «Сині Води»...У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії "Книга року Бі-Бі-Сі" за двотомний історичний роман "Сині Води".
   Народившись на Черкащині, ясна річ, письменник не міг оминути й козаччини. Але манять його не переможні баталії та славні гетьмани, а самі початки. Звідки взявся цей відомий на весь світ феномен народного лицарства? Так з’явилися «Джури козака Швайки».
   Та в наші часи мало книжку написати (навіть шедевр), треба її ще й уміти видати. Літньому письменникові не до снаги такі зовсім не літературні вправи...
   Нарешті на 70–му році життя Володимир Рутківський витягає щасливий квиток: «Джури козака Швайки» виходять в «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ЗІ» в чудовому оформленні Максима Паленка.
   Книжку помітили. У рейтингу «Книжка року» вона посіла друге місце, у рейтингу радіослухачів — перше. Та ба! В умовах України популярність поняття абсолютно відносне. Якби це було у Франції, то ім’я письменника стало б відоме більшості школярам. А в нас... В інтернеті надибаєте хіба на одне інтерв’ю з Рутківським та одну рецензію на книжку...https://youtu.be/n1EHtgMXukE

    Широке визнання в незалежній Україні Володимиру Рутківському принесла пригодницька тетралогія (запланована спочатку як трилогія) про джур, видана видавництвом "А-ба-ба-га-ла-ма-га": "Джури козака Швайки", "Джури-характерники" та "Джури і підводний човен". У 2014-2015 роках вийшла незапланована четверта частина під назвою "Джури і Кудлатик", а тому трилогія стала тетралогією.
    У 2013 році кінопроект за романом Володимира Рутківського "Сторожова застава" переміг у 5-му конкурсі Державного агентства з питань кіно, отримавши часткове фінансування. Прем'єра стрічки відбулася у жовті 2017 року в Україні.
   Володимир Рутківський є Лауреатом багатьох премій та нагород, зокрема, Літературної премії імені Миколи Трублаїні та Премії імені Лесі Українки за роман "Сторожова застава", Літературної премії "Звук павутинки" імені Віктора Близнеця за роман-трилогію "Сині води", Національної премії України імені Тараса Шевченка за напрямом "Література" за трилогію "Джури".

Сьогодні йому вивнилося б 85 років. Але в 2021 році 31 жовтня дитячий письменник помер.

18 квітня - Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.
У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки».

У 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими і непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.
У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.
У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.
В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлен відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.

Шляхи повернення до дійсності у кризових ситуація

Ізраїльські психологи розробили низку протоколів, які допомагають швидко повернутися до дійсності у кризових ситуаціях. Це прості техніки, які можуть здатися дещо примітивними, але насправді є дуже дієвими.

1. Випийте склянку води маленькими ковтками, або хоча б змочіть ротову порожнину.

2. Торкніться будь-якої поверхні

Дотик до чогось реального допомагає заземлитися. Бажано не просто торкнутися, а описати подумки, яка саме поверхня: гладка, холодна, шорстка тощо.

3. Огляньте простір навколо себе, фокусуючи увагу на деталях

Ця техніка допомагає подолати синдром тунельного зору, який виникає при сильному стресі, коли складається враження, що ви можете бачити лише предмети, розташовані перед вами

4. Назвіть 6 кольорів, які ви бачите прямо зараз. Знайдіть 5 найменших предметів та 5 найбільших. Знайдіть очима 5 предметів різної текстури

5. Порахуйте від 20 до 0 вголос. Ця техніка допомагає привести в норму дихання. При зворотній лічбі активізуються лобні долі мозку, але будь-яке кризове дихання починається не з вдиху, а з довгого видиху, тому перед початком лічби треба видихнути.

6. Оцініть температуру приміщення та власного тіла

Термомоніторинг допомагає повернутися в тіло. Запитайте себе, холодно вам чи жарко. В кризових ситуаціях у людини зникає чутливість тіла, тому треба свідомо повертати собі відчуття температури

7. Притисніть руки або спину до стіни

Це допомагає заземлитися і відчути зовнішню точку опори. Можна також повідтискатися від підлоги або «позабивати цвяшки п’ятами»

Також відновити спокій допомагають:

- спів або мугикання

- погойдування всім тілом

- масаж очних яблук подушечками долонь

- почергове напруження і розслаблення різних частин тіла (особливо, якщо ви довго сидите в одній позі й не маєте можливості порухатися).

8. Зробіть вправу «Метелик»

Щоб повернути собі відчуття власного тіла, схрестіть руки перед собою та покладіть долоні собі на плечі й почергово постукуйте ними
Не менш важливо дозволяти собі жити звичайним життям, коли ви перебуваєте у відносній безпеці. Для нормалізації психіки потрібне відчуття, що ви можете контролювати хоча б якусь частину свого побуту.
Тому не можна відмовлятися від звичних дій та щоденних ритуалів:
приймайте душ, як тільки випадає можливість, щоб «змити» з себе тривогу і стрес
спіть, коли це можливо
плачте, коли хочеться, це допомагає скинути напругу
лайтеся, якщо це допомагає вам випустити агресію і заспокоїтися (але потурбуйтесь, щоб поруч не було людей, яких це може налякати
виконуйте хоча б мінімальні фізичні вправи, щоб підтримувати тіло в тонусі
по можливості, займайтеся буденними речами: готуйте їжу, дивіться фільми, грайте з дітьми в ігри (чи навіть з дорослими, наприклад, у монополію) тощо
дотримуйтеся інформаційної гігієни, читайте новини декілька разів на день, а не кожні 5 хвилин
жартуйте, переглядайте гумористичні дописи та меми на злобу дня. Гумор - прекрасний захисний механізм психіки.
Найважливіше зараз — робити свій стрес експертним. Стрес стає експертним, коли ви розумієте, як можна з ним боротися і функціонувати далі.

Як допомогти підлітку у виборі професії? Поради батькам.

Вибір майбутньої професії часто викликає палкі суперечки батьків і дітей, адже батьки впевнені, що краще знають життя, а діти хочуть обирати самостійно, оскільки це їхнє майбутнє. Одвічне питання батьків «як допомогти дітям у виборі професії?» завжди на часі, воно не втрачає своєї гостроти і сьогодні.

То ж варто прислухатися до порад фахівців.



Прислухайтеся до своєї дитини.

В будь-якому разі треба покладатися на її вподобання. Якщо уявити вектор часу, то дитина знаходиться ближче до майбутнього, ніж ви, а отже краще відчуває напрям розвитку світу. Ваша дитина не буде щасливою, якщо сліпо слідуватиме вашому плану. І рано чи пізно, вона все одно повернеться до справи, яка їй подобається, але із втраченим часом, або залишиться нещасною.


Не забувайте, що Ваша дитина – це особистість.

Ви знаєте її улюблений фільм, колір, тварину? Спілкування на такі теми приводить не лише до зближення, а й до самопізнання, що полегшить майбутній вибір. Поспостерігайте, які завдання дитина виконує із задоволенням. Що в неї найкраще виходить: організація днів народжень, дресура собаки, кулінарія. Ці факти необхідно нанизувати, як намисто, доки не отримаєте цілісну картину.


Розповідайте та інформуйте.

При виборі професії, можна виділити декілька площин. Перша – розуміння дитиною себе. Друга – навколишнє середовище з усіма його вимогами: знання професій, ринок праці тощо. Ідеальна професія знаходиться на їх перетині.

Уявіть, у світі за загальними підрахунками існує близько 50-70 тисяч професій. А школяр знає лише 30-40 професій, 15 з яких він бачив у школі і підручниках. Тобто, ці площини у дітей мізерні через відсутність інформації. Допомагайте дитині якомога більше дізнатися про зміст професій: журналіст бере інтерв’ю, урбаніст розробляє план міста, маркетолог опановує мистецтво продавати, реабілітолог допомагає людині стати на ноги після травм і хвороб. Ознайомтеся з ринком праці, разом проаналізуйте, які професії користуються сталим попитом.

Ставте дитині правильні запитання

Згадайте, як давно ви засипали свою дитину запитаннями, на які не отримали виразних відповідей? Якщо дитина не хоче ділитися, значить – вона боїться. Потрібно враховувати психотип дітей, адже запитання можуть бути для них, як допит.

Не ставте закритих питань, наприклад: «Ти вже визначився з професією?». Ви не отримаєте у відповідь нової інформації, лише нерозбірливе «угу» або «нєа», а після трьох запитань дитині набридне, і вона думатиме куди б скоріше сховатися.

Відкриті запитання, якщо їх правильно поставити, допомагають дізнатися нові подробиці. «Як?», «Де?», «Що?» – питання про майбутнє, а не з минулого. Пам’ятайте: не інструкції, а самопізнання.

Намагайтесь уникати питань, які починаються з «Чому?», бо вони асоціюються зі звинуваченням. Єдине виключення: «Чому це для тебе важливо?» Основна мета таких питань – можливість дитині самостійно оцінити свої результати, прогрес, здібності.

Ніколи не запитуйте: «Ким ти будеш, коли виростеш?» Так ви лише заганяєте дитину у ступор. Вона вже є, і ким їй ще бути, як не собою? Правильне питання звучить: “Що тобі подобається робити?”


Дозвольте дитині розкритися самотужки.

Ми не маємо права вирішувати за них, тільки допомагати і підтримувати. Направляти дитину кудись своім авторитетом – ведмежа послуга. Вчинивши таке раз, ви змушені будете постійно стояти над душею і направляти далі по життю. На своє виправдання батьки кажуть, що діти нічого не хочуть. Буває, що дитина дійсно нічого не хоче. Тут не можна нав’язувати, лише цікавитися.


Моніторте ринок праці.

Періодично продивляйтеся актуальні вакансії за обраним напрямом, слідкуйте за тенденціями, ознайомлюйтесь з вимогами. Тоді не стане сюрпризом спілкування з роботодавцем і не виникне питання безробіття і після університету.


Створіть середовище.

Дитина найкраще проявляється через соціальні ситуації, взаємодію з природою, живими організмами, творчість, музику. Це можна зробити через гру або введення у середовище.

Ефективним буде спілкування з людьми, які мають досвід роботи в обраній вашою дитиною професії. Вони можуть розповісти про переваги і недоліки професії з власного досвіду. Зробіть можливим, щоб ваша дитина провела з цією людиною увесь її робочий день, “подивилась кухню зсередини”. Корисним буде створення умов, в яких можна спробувати.


Не тисніть. На все свій час.

Пошук улюбленої справи свого життя – справа нелегка. Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто допоможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.

Не вимагайте чіткості і визначеності у професії. Фокус повинен бути не на назві, а на діяльності. Світ більше не ділиться на гуманітаріїв і технарів.Освічена людина сьогодення повинна володіти знаннями широкого профілю.

Отже, батьки, ваше головне завдання – розгледіти здібності своєї дитини, розкрити природні задатки і допомогти знайти таку сферу діяльності, де ці здібності змогли б реалізуватися повною мірою.

Нехай ваші діти найдуть справу свого життя і будуть успішними!

День працівників кримінального розшуку України

15 квітня - День працівників кримінального розшуку України

Знамениті детективи, наприклад, Алан Пінкертон, з рідного міста Глазго переїхав до Америки, де 4 роки пропрацював шерифом у своєму окрузі. Потім кинув державну службу і відкрив приватне детективне агентство.

У 1861 році співробітниками компанії було попереджено напад на президента в Балтіморі. А ще одна гучна справа, якою прославився приватний розшук Алана Пінкертона, це арешт осіб, які викрали 700 тисяч доларів в ж / д компанії Адамс Експрес. Саме керівники агентства вперше почали практикувати розшук злочинців за їх зображенням, які розвішували в людних місцях, що значно прискорило пошуки лиходіїв. Сам же Алан став прототипом літературного персонажа Ната Пінкертона.

В оповіданнях про Шерлока Холмса Конан Дойл описав багато методів криміналістики, які на той час були невідомі поліції. Після виходу творів Конан Дойля дедуктивний метод став використовуватися криміналістами по всьому світу.

Один з найвідоміших сищиків в історії - Ежен Франсуа Відок. Сам він починав свій шлях з злочинної діяльності. Коли це йому набридло, він звернувся до поліції, щоб запропонувати свої послуги з ловлі бандитів. Відок аргументував це тим, що тільки злочинець може зрозуміти злочинця. Він набрав групу з колишніх учасників банди і почав досить успішно розплутувати найскладніші злочини. За це його прозвали батьком карного розшуку.

15 квітня 1919, Декретом Раднаркому України була утворена окрема секція судово-кримінального розшуку. Карний розшук здійснює вкрай необхідну підготовчу діяльність до попереднього слідству для органів звинувачення. Не секрет, що з роками не раз змінювалася правова база та структура карного розшуку, але завдання були незмінні.

Своє професійне свято «День працівника карного розшуку» відзначають по всій Україні всі фахівці, що беруть участь у цій нелегкій і небезпечну працю.

Ми приєднуємося до привітань на адресу працівників карного розшуку і бажаємо їм міцного здоров’я, частих премій і теплого затишку домашнього вогнища!

Казкарка Оксана Іваненко

   Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві. Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка.

   "Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років...Псувала на своє безліч паперу...і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався "Гриб". Мій журнал, правда, після кількох номерів "прогорів"... Але я продовжувала писати нескінченні повісті."

    Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.
   Літературна творчість захопила її дуже рано. Перший твір — казка «Квіти» — було надруковано 1917 року в журналі полтавських гімназистів «Слово».

Писала вірші та п'єски. Але початком свого творчого шляху Оксана Іваненко вважає 1925 рік, коли в журналі «Червоні квіти» було опубліковано оповідання «До царя».

    Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок оповідань, повістей і казок для дітей та юнацтва. Серед них: «Майка та жабка» (1930), «Дитячий садок». (1931), «Черевички» (1933), «Лісові казки» (1934), «Великі очі» (1936), «Джмелик» (1937), «Три бажання» (1940), «Куди літав журавлик» (1947), «Казки» (1958) та ін. Ці твори розкривають людське життя, допомагають пізнати красу рідної природи. 

   У більших її творах — повістях і романах — розповідається про видатних діячів культури, відомих письменників. Сюди належать повісті «Друкар книг небачених» (1947, про І. Федорова), «Богдан Хмельницький» (1954), романи «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини опубліковані 1939, про життя Тараса Шевченка), «Марія» (1973, про Марка Вовчка).

   Неабиякий інтерес викликає роман про життя і творчість Т. Г. Шевченка, його горьовані шляхи від дитинства до смерті, написаний з любов'ю, знанням і майстерністю. Про те, як письменниця йшла до відтворення образу Великого Кобзаря, вона розповіла в нарисі «Мої Тарасові шляхи», вміщеному в книзі спогадів «Завжди в житті» (1985, відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1986 Поява книжок Оксани Іваненко «Друкар книжок небачених», «Богдан Хмельницький», збірки «Води з кринички» (оповідання про Андерсена, Заньковецьку і Чехова, Пирогова і Гарібальді), роману «Марія» свідчили про зрослу майстерність письменниці, широту її історичних пошуків і прагнення поставити визначних діячів української історії у контекст світових подій.

   Близько семидесяти років працювала О.Д. Іваненко на літературній ниві. Уже давно виросли читачі її перших казок та оповідань.На зміну їм прийшли молодші покоління, які так само щиро захоплюються книжками письменниці. Бо її твори несуть знання, вчать людяності, патріотизму. У кожному з них відчувається глибоке розуміння дитячої душі. У грудні 1997 року на 92 році життя земний шлях Оксани Дмитрівни Іваненко скінчився.

Оксана Іваненко видала велику кількість книг для дітей.
Лауреат Літературної премії ім. Лесі Українки 1974 р. за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки».
Авторка повістей:

• «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
• «Рідні діти» (1951);
• «Богдан Хмельницький» (1954);
• «Великий шум» (1967).Авторка романів:
• «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
• «Марія» (1973, 1988; про Марка Вовчка).

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).
Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984–1994).

• Нагороди
• Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). 
• Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.
Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою.
Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

13 квітня - День ерудита

День ерудита
13 квітня проводиться День ерудита. 13 квітня - день народження Альфреда Баттс, винахідника гри «Ерудит».

У 1933 році нью-йоркський архітектор Альфред Мошер Баттс створив ранню версію гри, яку ми знаємо як Scrabble або Ерудит. Щоб визначити, скільки повинно бути плиток і скільки очок має стояти кожна буква, він обчислив частоту букв на головній сторінці The New York Times.

Завдання для 6 класу за 12.04.2022. Географія.

 Тема:" Води суходолу — поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну річки світу."

Опрацювати  параграфи 47.

Переглянути відео уроки  за посиланнями

https://www.youtube.com/watch?v=wmBNzRPAdRQ&list=PLuKEIL5ZUv-WOm__RSTzwo5pmWzOuGfFZ&index=47

Виконати онлайн тестування за посиланням

https://vseosvita.ua/test/start/hgz454

12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики

Всесвітній день авіації і космонавтики 

(Міжнародний день польоту людини в космос)

    У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

    Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.

Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

    В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.

Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

   Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. Досягнувши космосу ми лише зробили ще один крок, а скільки їх буде ще?

Космічна вікторина "Розгубилися планети"

Всесвітній День рок-н-ролу

Всесвітній День рок-н-ролу

    Витоки рок-н-ролу своїм корінням йдуть в середину минулого століття, у ті повоєнні роки, коли все людство, не встигнувши відійти від жахів Другої світової війни, стало перед ще більш страшними перспективами безумства самознищення. Напруга або перенапруження, передчуття прийдешньої убивчої катастрофи або бажання всупереч усьому цьому - просто жити і насолоджуватися життям, що саме послужило поштовхом до «винаходу» рок-н-ролу, знає тільки Бог. Ми ж можемо міркувати про це, намагаючись спиратися на ключові моменти і факти, які були зафіксовані в нашій сучасній історії.

    Всесвітній день рок-н-ролу, станом на 2012-рік, ще не став офіційним міжнародним святом, відзначеним наприклад, на рівні резолюцій всіма шанованої Організації Об’єднаних націй. Однак, це зовсім не заважає бути цьому Дню в календарях багатьох, хто небайдужий і полюбив цю яскраву і завжди живу музику для душі і тіла. Дата народного Дня рок-н-ролу прив’язана до однієї з ключових подій в його славній історії: запису синглу Білла Хейлі спільно c групою «The Comets» під назвою «(We’re Gonna) Rock Around the Clock». Назва говорить сама за себе - «Рок цілодобово». Існує ще один переклад - «Рок навколо годинника», звичайно ж він не є точний, але як можна до статі проливає світло на дату святкування дня рок-н-ролу. Справа в тому, що в робочих планах музикантів запис цього синглу повиннен був відбутися 12-го квітня 1954-го року в нью-йоркській студії Pythian Temple, США. За тих, чи інших причин цього не сталося. Контракт зі студією закінчувався 13-го числа і за 3 години до його завершення, приблизно о 9 вечора 12-го квітня, наші герої зволили з’явитися. Більш того, вони встигли записати 3 версії цього синглу, остання з яких і стала знаменитим хітом.

    А далі ... почалася ера рок-н-ролу. Він був сприйнятий на «ура». Перевернув старі уявлення про музику і став в основі безлічі інших музичних течій. Подолав кордони і відстані, політичні погляди та суспільні настрої, обріс легендами і дійшов до наших днів.

    Саме 12-го квітня буде справедливо привітати всіх любителів цього музичного напрямку.                 

       Бажаємо Вам енергії і сил! Зі святом рок-н-ролу!