Дорогі учні, випускники, педагоги, батьки! Сьогодні у нас свято – День останнього дзвоника. Кожного року він сповіщає про закінчення занять у школі та про початок прекрасної пори для всіх учнів – літніх канікул. Проте цьогоріч свято прощання зі школою не таке традиційне та урочисте: у нашій країні йде війна, яка щодня забирає життя сотень українців, багато навчальних закладів зруйновані, чимало педагогів та їх вихованців не можуть навчатись навіть дистанційно. Та попри все наша країна ось уже більше 3 місяців дає гідну відсіч ворогу і обов’язково переможе, адже кожен із нас на своєму місці робить все можливе для цього.

#Освіта_Одещини_пишаємося_разом

Прощавай, Букварику, в школі перший друже,
Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.
Традиційне шкільне свято – свято Букваря – відбулося у 1 класі нашого закладу. Цього року його ми святкували онлайн!
Це свято – перша сходинка у шкільному житті, яку першокласники подолали разом із своєю першою вчителькою,яка стала їм і другою мамою, і другом, і мудрим наставником.
Ми бажаємо, щоб цей шлях був легким та радісним, а в цьому вам будуть завжди допомагати батьки та вчителі!!!

 

УВАГА!!! ОНОВЛЕНА ІНФОРМАЦІЯ!!!

Шановні батьки!

Миколаївський заклад загальної середньої освіти Овідіопольської селищної ради інформує вас про те, що для подання документів у заклад освіти ви можете скористатися ДіяШерінг, а саме ДіяQR.

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ ДО ПЕРШОГО КЛАСУ НА 2022 - 2023 н.р.

1. Заява батьків про зарахування дитини у 1 клас (заяву батьки напишуть в день подання документів).

2. Паспорт одного з батьків дитини (законного представника).

3. Копія свідоцтва про народження дитини.

4. Оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду».

5. Висновок ІРЦ (у разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини).

100-річчя Івана Михайловича Чендея

    Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження Івана Чендея ‒ одного з найвідоміших українських письменників ХХ ст, кіносценариста, лавреата Шевченківської премії, автора сценарію «Тіней забутих предків».
    Народився письменник 20 травня 1922 р. на Закарпатті. Освіту здобув у Хустській державній реальній гімназії та Ужгородському державному університеті.
    У 1955 p. світ побачила перша збірка оповідань письменника «Чайки летять на Схід». Далі виходять друком збірки «Вітер з полонин» (1958), «Ватри не згасають» (1960), «Чорнокнижник» (1961), «Поєдинок» (1962), «Терен цвіте» (1967), «Зелена Верховина» (1975), «Свалявські зустрічі» (1977), «Теплий дощ» (1979), «Кринична вода» (1980) та ін. Паралельно, виходять друком романи «Птахи полишають гнізда…» (1965) та «Скрип колиски» (1989). Окрім прози, Іван Чендей писав також і кіносценарії, займався упорядкуванням фольклорних матеріалів та перекладами з угорської мови.
    Найкращим у творчому доробку Івана Чендея є сценарій до одного зі знакових кінофільмів ХХ століття ‒ «Тіні забутих предків», який він написав разом із геніальним українським режисером Сергієм Параджановим. Цей фільм і сьогодні займає 1-шу позицію в списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Цікаво, що відомий у всьому світі Гарвардський університет додав цю стрічку до списку обов’язкових для перегляду усім своїм студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.
    Діяч активно займався громадською діяльністю: двічі очолював Закарпатську організацію Спілки письменників України, був головою Закарпатського відділення Українського фонду культури в 1990-х рр. Громадський діяч, відіграв також важливу роль у створенні та відкритті меморіальних музеїв художників Ф. Манайла та А. Коцки.
    Помер Іван Чендей 29 листопада 2005 р. Похований у м. Ужгород.

Всесвітній день вишиванки

    У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
    Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання.
   День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу.Це свято не прив’язане до державного чи релігійно свята, воно є швидше символічним. В умовах війни з росією цей день стає ще важливішим. Адже ми ще раз можемо нагадати про самостійну культуру та відмінність від ворога.

День вишиванки - дата, історія та традиції
    Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України.
    День української вишиванки не має постійної дати - щорічно він відзначається в третій тиждень травня. У 2022-му році свято випадає на 19 травня.
У мирний час в різних містах люди влаштовували флешмоби і ярмарки, змагання та концерти. Зараз, у воєнний час, влада не рекомендує влаштовувати масові заходи, але кожен українець може вдягти вдома вишиванку і зустріти торжество в колі сім'ї.
    Українські візерунки та орнаменти на вишиванці
    Українська вишита сорочка - це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов'яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка - для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, "зачаровуючи" їх на здоров'я, удачу або любов.
    Під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту:

ромб - символ родючості, поліпшення добробуту сім'ї;
квадрат - баланс, гармонія, удача і порядок;
спіраль - циклічність часу, символ змін;
сварги (нагадують половину цифри 8) - сила духу;
восьмикутна зірка - символ возз'єднання чоловічого і жіночого, посилює інтуїцію;
хрест - захист від темних сил, гармонія і духовне просвітлення;
калина - безсмертя роду і довголіття сім'ї;
ромашка - символ кохання і юності;
маки - потужний захист від зла, наближення виконання бажань.

Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу.

    В кожному регіоні України нині є свої традиції вишивання, свій символізм елементів орнаменту на одязі.

   

9 травня - день Європи

#Разом_ми_єдині

Сьогодні, 9-го травня, Україна відзначає День Європи разом із державами Європейського Союзу.
Учні нашого навчального закладу приєднуються до онлайн уроків з нагоди святкування Дня Європи
    День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Рішення щодо відзначення 9 травня Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер.
    У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до ЄС. У цих країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формування громадської думки стосовно підтримки вступу до Євросоюзу.
    Основна ідея – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у "Європейському домі".
    Цього року День Європи в Україні особливий, адже ми зустрічаємо його в умовах війни. Наш незламний народ мужньо та героїчно відстоює від рашистської навали свою незалежність, демократію, свободу та людські життя, що є найбільшою цінністю в європейському союзі!
    Вітаємо всіх українців з Днем Європи і від щирого серця бажаємо терпіння та рішучості на шляху до щасливого, яскравого Європейського майбутнього.Європейські країни підтримують український народ у нелегкій час боротьби з російським агресором. Ця єдність є надзвичайно важливим кроком для України на шляху до вільного європейського майбутнього.
Разом до перемоги!
#Все_буде_Україна!

З ДНЕМ МАТЕРІ!

    День матері — це одне із найзворушливіших свят, тому що кожен з дитинства і до останніх днів несе у своїй душі єдиний і неповторний образ — образ своєї мами. Яка все зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє, і буде любити незважаючи ні на що.
    У цей день від усієї душі вітаю дорогих наших мам. А також з особливими словами вдячності звертаюся до жінок, які народили справжніх героїв — наших захисників: дівчат і хлопців, чоловіків і жінок, які ризикуючи своїм здоров’ям і життям пішли захищати нашу країну, наш мир, нашу незалежність.
    На прикладах їх героїчних вчинків будуть виховуватися багато поколінь українців відважних, гордих, сміливих, вільних і щасливих мешканців незалежної України.
    Низькій уклін кожній матері за дочку та сина, справжнього воїна України, за відчайдушного патріота, мужнього, хороброго, відданого присязі, своєму слову та своїй Україні! Ваше виховання своїх дітей колись — це сила та міць нашої держави сьогодні. Це її оборона, потужність, самопожертва і гордість!
    Ми віримо у перемогу, і саме ваші сини і доньки щодня і щохвилини хто на передовій, хто в тилу — наближають цей день для нас.
    Ми разом з вами молимося за ваших дітей, ми гордимося вашими дітьми! Нехай вони обов’язково повертаються якнайшвидше додому живими та з перемогою.
    Зі святом вас, дорогі матері!