«Мамо, я бачу війну» - благодійний проєкт допомоги дітям України

 

      «Мамо, я бачу війну» - благодійний проєкт допомоги дітям України до якого приєдналися учні Миколаївського закладу загальної середньої освіти Овідіопольської селищної ради.

        Проєкт «Мамо, я бачу війну» – це колекція-колаж робіт дітей з України та всього світу!                     

        Організатори мають на меті показати та зберегти в історії ті різноманітні почуття та емоції, що відчували діти у цей страшний час, – від страху і розпачу до надії та віри в перемогу. Створений маніфест-колаж із дитячих малюнків про війну в Україні залишиться назавжди в мережі Інтернет за допомогою технології NFT.

Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

Хвороба Паркінсона, викликається смертю нервових клітин і є одним з найбільш поширених нейродегенеративних захворювань в світі, істотно знижує якість життя. Вона не є смертельною. Близько 10 мільйонів людей на нашій планеті страждають від хвороби Паркінсона. Хворобу виявляють у людей старше 50 років. Жінки страждають частіше.

Втрата нервових клітин у мозку призводить до чотирьох ключових моторних симптомів: тремор рук і ніг в стані спокою, ригідність і скутість верхньої частини тулуба, сповільненість рухів і порушення координації, а також контролю рухів. Основні ознаки хвороби полягають в тремтінні рук, сповільненості рухів, скутості, болях, порушеннях рухової динаміки і психіки. Крім 4 ключових моторних симптомів хвороба Паркінсона також супроводжується і немоторними ознаками начебто болів, проблем зі сном, запорів, проблем із сечовипусканням, запаморочень, порушень мови, депресій, тривожних станів і втоми.

11 квітня в усьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона. Цей день проводиться з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я і покликаний підвищити інформованість нашого суспільства про захворювання Паркінсона, надати підтримку хворим паркінсонізмом і їх сім’ям, а також зробити свій внесок у подолання цієї страшної недуги.

Як правило, ця страшна хвороба розвивається у віці після 40 років, але можливі випадки розвитку захворювання і в більш ранньому віці.

Хвороба Паркінсона є хронічним прогресуючим захворюванням центральної нервової системи. Вперше описано в 1817 р. англійським лікарем Джеймсом Паркінсоном, що жив з 1755 по 1824 рік.

Ця недуга призводить до інвалідності, залишаючи повну ясність свідомості. Походження хвороби до цих пір не з’ясовано.

ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…


5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

Пам'ятка успішного спілкування

Пам'ятка успішного спілкування

Успішним уважається таке спілкування, коли нам вдалося досягти очікуваного результату: отримати потрібну інформацію, допомогу, інколи – просто дружню пораду, підтримку або задоволення від разом проведеного часу. Досягти своєї мети в спілкуванні можна лише тоді, коли вас розуміють і ви розумієте інших.

Основою різних форм спілкування є бесіда, діалог (за визначенням словника – «взаємна розмова»). У бесіді обмінюються інформацією, знайомляться з новими ідеями, висловлюють наболіле, отримують розумну пораду, відчувають емоційне задоволення, естетичну насолоду. Тому хочемо надати декілька порад для ведення успішного спілкування.

1. Повноцінне спілкування залежить від обох партнерів.

2. Для повноцінного спілкування ми маємо об’єднати «дві мови»: мову слів і мову тіла (жести, посмішка).

3. Важливим у спілкуванні є вміння говорити й уміння слухати.

4. Основні правила активного слухання:

4.1. Використовуйте мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким розмовляєте, нахиляйтеся вперед, встановіть контакт очима.

4.2. Застосовуйте звуки та жести заохочення: підтримуйте співрозмовника доброзичливою посмішкою, словами «так – так» … та ін., хитанням головою.

4.3. Ставте уточнюючі запитання: вони допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо із того, що вже відомо.

5. У спілкуванні намагайтеся уникати наступних дій:

5.1. Переривати співрозмовника.

5.2. Демонструвати рухами або виразом обличчя, що ви не готові зразу слухати.

5.3. Давати поради.

5.4. Змінювати тему разом або переводити розмову на себе.

5.5. Давати оцінку людині, яка говорить.

6. Під час висловлювання своїх думок намагайтеся:

6.1. Чітко формулювати свою точку зору, добираючи слова, зрозумілі не лише вам, а й співрозмовнику.

6.2. Говоріть від себе: «я так думаю», «я вважаю», «я відчуваю».

6.3. Будьте конкретними – не говоріть загальних або відомих усім речей.

6.4. Намагайтеся зацікавити партнера по спілкуванню.

Успішного спілкування!!!

7 квітня - Всесвітній День здоров'я

 

7 КВІТНЯ – БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

   Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.

   В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

Тетяна Строкач          Благовіщення Навколо все цвіте і зеленіє –  Благую вість отримала Марія. – Ти станеш Матір'ю, – архангел їй                                                  сказав, – для сина Божого, Господь так побажав!  Цей день весняний люди святкували,  Цілющі проскурки у церкві купували,  Щоб зберегти від бід усю родину...  Слова молитви до небес так щиро линуть... І звичаїв в народі є чимало: На волю діти птахів випускали. Дощу чекали, щоб жита родили. А по погоді про весь рік судили. Вдень Благовіщення Господь                                            благословляє Всю землю на рясні щедрі врожаї. А птах в цей день навіть гнізда не в'є...  Весна господаркою справжньою стає!

 

6 квітня – Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку

                                       

   Іnternational Day of Sport for Development and Peace — порівняно нове свято в календарі міжнародних та всесвітніх дат, встановлених Організацією Об’єднаних Націй. 23 серпня 2013 р. Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила резолюцію, якою зазначалося, що «здоровий спосіб життя, фізична та інтелектуальна активність — запорука загального процвітання й добробуту».

   За всіх часів, напевне, існували змагання людей у фізичній та інтелектуальній досконалості. Науковці стверджують, що первісні люди під час полювання змагалися в силі, спритності, витривалості.
   Стародавня Греція вважається «матір’ю» фізичної культури та спорту й загалом олімпійського руху. Саме тут велика увага приділялася фізичному вихованню та змаганням як складовій загальної культури, а фізична сила, відвага у грецьких містах-державах цінувалися надзвичайно високо, атлетів шанували й славили так само, як і філософів та поетів.
   У країнах Стародавнього Сходу фізичне виховання було неодмінною складовою виховання військового: багатогодинні різноманітні військові вправи гартували силу, витривалість і наполегливість.
   Із розвитком суспільства змінювалися форми й різновиди спортивних змагань. Встановлюються нові й нові рекорди у спорті вищих досягнень. Разом з олімпійцями впевнено змагаються за перемогу паралімпійці.
   Жінки беруть участь у змаганнях з видів спорту, які тривалий час вважалися суто «чоловічими». Спортивна гра, активний відпочинок, інтелектуальні змагання знаходять своїх прихильників.
   Проте, мабуть, незмінними залишаються поняття, які супроводжують спорт і фізичну культуру: це мирні змагання, це життєрадісне і життєствердне заняття, це сприяння порозумінню людей у світі.
   Нині багато українських спортсменів захищає Україну від російського агресора, виявляючи героїзм і стійкість, фізичну й духовну міць.
   Кожній людині й цілому людству для розвитку, поступу, вдосконалення необхідний мир. Як зазначає ООН, спорт має слугувати миру, а отже, розвиткові й поступу.

Якщо ви ще не обрали вид спорту, який підкорить ваше серце, то добірка книжок та мультик за посиланням