День працівників кримінального розшуку України

15 квітня - День працівників кримінального розшуку України

Знамениті детективи, наприклад, Алан Пінкертон, з рідного міста Глазго переїхав до Америки, де 4 роки пропрацював шерифом у своєму окрузі. Потім кинув державну службу і відкрив приватне детективне агентство.

У 1861 році співробітниками компанії було попереджено напад на президента в Балтіморі. А ще одна гучна справа, якою прославився приватний розшук Алана Пінкертона, це арешт осіб, які викрали 700 тисяч доларів в ж / д компанії Адамс Експрес. Саме керівники агентства вперше почали практикувати розшук злочинців за їх зображенням, які розвішували в людних місцях, що значно прискорило пошуки лиходіїв. Сам же Алан став прототипом літературного персонажа Ната Пінкертона.

В оповіданнях про Шерлока Холмса Конан Дойл описав багато методів криміналістики, які на той час були невідомі поліції. Після виходу творів Конан Дойля дедуктивний метод став використовуватися криміналістами по всьому світу.

Один з найвідоміших сищиків в історії - Ежен Франсуа Відок. Сам він починав свій шлях з злочинної діяльності. Коли це йому набридло, він звернувся до поліції, щоб запропонувати свої послуги з ловлі бандитів. Відок аргументував це тим, що тільки злочинець може зрозуміти злочинця. Він набрав групу з колишніх учасників банди і почав досить успішно розплутувати найскладніші злочини. За це його прозвали батьком карного розшуку.

15 квітня 1919, Декретом Раднаркому України була утворена окрема секція судово-кримінального розшуку. Карний розшук здійснює вкрай необхідну підготовчу діяльність до попереднього слідству для органів звинувачення. Не секрет, що з роками не раз змінювалася правова база та структура карного розшуку, але завдання були незмінні.

Своє професійне свято «День працівника карного розшуку» відзначають по всій Україні всі фахівці, що беруть участь у цій нелегкій і небезпечну працю.

Ми приєднуємося до привітань на адресу працівників карного розшуку і бажаємо їм міцного здоров’я, частих премій і теплого затишку домашнього вогнища!

Казкарка Оксана Іваненко

   Народилася 31 березня (13 квітня) 1906 року в Полтаві. Дочка журналіста та письменника Дмитра Олексійовича Іваненка і вчительки Лідії Миколаївни Іваненко, сестра фізика-теоретика Дмитра Іваненка.

   "Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років...Псувала на своє безліч паперу...і в шість років вирішила видавати свій журнал. Він називався "Гриб". Мій журнал, правда, після кількох номерів "прогорів"... Але я продовжувала писати нескінченні повісті."

    Навчалася у гімназії, потім у робітничій школі. 1922 року вступила до Полтавського інституту народної освіти.
   Літературна творчість захопила її дуже рано. Перший твір — казка «Квіти» — було надруковано 1917 року в журналі полтавських гімназистів «Слово».

Писала вірші та п'єски. Але початком свого творчого шляху Оксана Іваненко вважає 1925 рік, коли в журналі «Червоні квіти» було опубліковано оповідання «До царя».

    Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок оповідань, повістей і казок для дітей та юнацтва. Серед них: «Майка та жабка» (1930), «Дитячий садок». (1931), «Черевички» (1933), «Лісові казки» (1934), «Великі очі» (1936), «Джмелик» (1937), «Три бажання» (1940), «Куди літав журавлик» (1947), «Казки» (1958) та ін. Ці твори розкривають людське життя, допомагають пізнати красу рідної природи. 

   У більших її творах — повістях і романах — розповідається про видатних діячів культури, відомих письменників. Сюди належать повісті «Друкар книг небачених» (1947, про І. Федорова), «Богдан Хмельницький» (1954), романи «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини опубліковані 1939, про життя Тараса Шевченка), «Марія» (1973, про Марка Вовчка).

   Неабиякий інтерес викликає роман про життя і творчість Т. Г. Шевченка, його горьовані шляхи від дитинства до смерті, написаний з любов'ю, знанням і майстерністю. Про те, як письменниця йшла до відтворення образу Великого Кобзаря, вона розповіла в нарисі «Мої Тарасові шляхи», вміщеному в книзі спогадів «Завжди в житті» (1985, відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1986 Поява книжок Оксани Іваненко «Друкар книжок небачених», «Богдан Хмельницький», збірки «Води з кринички» (оповідання про Андерсена, Заньковецьку і Чехова, Пирогова і Гарібальді), роману «Марія» свідчили про зрослу майстерність письменниці, широту її історичних пошуків і прагнення поставити визначних діячів української історії у контекст світових подій.

   Близько семидесяти років працювала О.Д. Іваненко на літературній ниві. Уже давно виросли читачі її перших казок та оповідань.На зміну їм прийшли молодші покоління, які так само щиро захоплюються книжками письменниці. Бо її твори несуть знання, вчать людяності, патріотизму. У кожному з них відчувається глибоке розуміння дитячої душі. У грудні 1997 року на 92 році життя земний шлях Оксани Дмитрівни Іваненко скінчився.

Оксана Іваненко видала велику кількість книг для дітей.
Лауреат Літературної премії ім. Лесі Українки 1974 р. за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки».
Авторка повістей:

• «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
• «Рідні діти» (1951);
• «Богдан Хмельницький» (1954);
• «Великий шум» (1967).Авторка романів:
• «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
• «Марія» (1973, 1988; про Марка Вовчка).

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).
Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984–1994).

• Нагороди
• Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). 
• Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями.
Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою.
Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

13 квітня - День ерудита

День ерудита
13 квітня проводиться День ерудита. 13 квітня - день народження Альфреда Баттс, винахідника гри «Ерудит».

У 1933 році нью-йоркський архітектор Альфред Мошер Баттс створив ранню версію гри, яку ми знаємо як Scrabble або Ерудит. Щоб визначити, скільки повинно бути плиток і скільки очок має стояти кожна буква, він обчислив частоту букв на головній сторінці The New York Times.

Завдання для 6 класу за 12.04.2022. Географія.

 Тема:" Води суходолу — поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну річки світу."

Опрацювати  параграфи 47.

Переглянути відео уроки  за посиланнями

https://www.youtube.com/watch?v=wmBNzRPAdRQ&list=PLuKEIL5ZUv-WOm__RSTzwo5pmWzOuGfFZ&index=47

Виконати онлайн тестування за посиланням

https://vseosvita.ua/test/start/hgz454

12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики

Всесвітній день авіації і космонавтики 

(Міжнародний день польоту людини в космос)

    У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

    Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.

Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

    В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.

Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

   Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. Досягнувши космосу ми лише зробили ще один крок, а скільки їх буде ще?

Космічна вікторина "Розгубилися планети"

Всесвітній День рок-н-ролу

Всесвітній День рок-н-ролу

    Витоки рок-н-ролу своїм корінням йдуть в середину минулого століття, у ті повоєнні роки, коли все людство, не встигнувши відійти від жахів Другої світової війни, стало перед ще більш страшними перспективами безумства самознищення. Напруга або перенапруження, передчуття прийдешньої убивчої катастрофи або бажання всупереч усьому цьому - просто жити і насолоджуватися життям, що саме послужило поштовхом до «винаходу» рок-н-ролу, знає тільки Бог. Ми ж можемо міркувати про це, намагаючись спиратися на ключові моменти і факти, які були зафіксовані в нашій сучасній історії.

    Всесвітній день рок-н-ролу, станом на 2012-рік, ще не став офіційним міжнародним святом, відзначеним наприклад, на рівні резолюцій всіма шанованої Організації Об’єднаних націй. Однак, це зовсім не заважає бути цьому Дню в календарях багатьох, хто небайдужий і полюбив цю яскраву і завжди живу музику для душі і тіла. Дата народного Дня рок-н-ролу прив’язана до однієї з ключових подій в його славній історії: запису синглу Білла Хейлі спільно c групою «The Comets» під назвою «(We’re Gonna) Rock Around the Clock». Назва говорить сама за себе - «Рок цілодобово». Існує ще один переклад - «Рок навколо годинника», звичайно ж він не є точний, але як можна до статі проливає світло на дату святкування дня рок-н-ролу. Справа в тому, що в робочих планах музикантів запис цього синглу повиннен був відбутися 12-го квітня 1954-го року в нью-йоркській студії Pythian Temple, США. За тих, чи інших причин цього не сталося. Контракт зі студією закінчувався 13-го числа і за 3 години до його завершення, приблизно о 9 вечора 12-го квітня, наші герої зволили з’явитися. Більш того, вони встигли записати 3 версії цього синглу, остання з яких і стала знаменитим хітом.

    А далі ... почалася ера рок-н-ролу. Він був сприйнятий на «ура». Перевернув старі уявлення про музику і став в основі безлічі інших музичних течій. Подолав кордони і відстані, політичні погляди та суспільні настрої, обріс легендами і дійшов до наших днів.

    Саме 12-го квітня буде справедливо привітати всіх любителів цього музичного напрямку.                 

       Бажаємо Вам енергії і сил! Зі святом рок-н-ролу!

«Мамо, я бачу війну» - благодійний проєкт допомоги дітям України

 

      «Мамо, я бачу війну» - благодійний проєкт допомоги дітям України до якого приєдналися учні Миколаївського закладу загальної середньої освіти Овідіопольської селищної ради.

        Проєкт «Мамо, я бачу війну» – це колекція-колаж робіт дітей з України та всього світу!                     

        Організатори мають на меті показати та зберегти в історії ті різноманітні почуття та емоції, що відчували діти у цей страшний час, – від страху і розпачу до надії та віри в перемогу. Створений маніфест-колаж із дитячих малюнків про війну в Україні залишиться назавжди в мережі Інтернет за допомогою технології NFT.